Аліментами, відповідно до чинного законодавства, називаються кошти, котрі виплачуються дитині одним із батьків. 

Тобто, ці кошти є власністю дитини і батьки (опікуни) повинні витрачати їх на користь дитини.

Аліменти можуть батьки сплачувати добровільно. Якщо компромісу досягти не вдається, далі рішення за судом. 

Законодавством передбачено, що платити батьки повинні до повноліття. Однак, якщо дитина ще навчається у виші, тоді батьки зобов’язані підтримувати її фінансово до 23-річчя.

Аліменти на повнолітню дитину чи на неповнолітню можуть сплачуватись в двох варіантах:

1. в твердій грошовій формі (до уваги в такому разі береться індексація).
2. суми, яка вираховується із заробітної плати одного із батьків.

Державою встановлюється мінімальна та максимальна сума аліментів. Перша становить 50% від прожиткового мінімуму, визначеного для дітей відповідної вікової категорії. Максимальна — 10 прожиткових мінімумів.

Мінімальний розмір аліментів:

для дітей до 6 років – 813 грн. (з 01.01.2019);  849,5 грн. (з 01.07.2019); 889,5 грн. (з 01.12.2019);

для дітей з 6 до 18 років – 1013,5 грн. (01.01.2019); 1059 грн. (з 01.07.2019); 1109 грн. (з 01.12.2019).

Мінімальний  рекомендований розмір аліментів встановлюється у розмірі 100% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Тобто, це:

для дітей до 6 років – 1626 грн. (з 01.01.2019);  1699 грн. (з 01.07.2019); 1779 грн. (з 01.12.2019);

для дітей з 6 до 18 років – 2 027 грн. (з 01.01.2019);  2 118 грн. (з 01.07.2019); 2 218 грн. (з 01.12.2019).

За певних нюансів (хвороба, навчання, проживання далеко від місця навчання, зайві витрати на проїзд тощо) суд може збільшити розмір виплат.

Незалежно від методики визначення суми аліментів, суд завжди бере до уваги кількість дітей. Так, аліменти на одну дитину можуть становити лише чверть від заробітної плати батька (матері). Сума на двох дітей становить третину, а на трьох чи більше — половину від загальної суми доходів батька.

Якщо ж несплата аліментів, що призвела до виникнення заборгованості понад шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, тягне за собою накладення адміністративного стягнення у вигляді виконання суспільно корисних робіт на строк від 120 до 240 годин. При наявності такої заборгованості державний виконавець складає протокол про вчинення боржником адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183¹ Кодексу про адміністративні правопорушення України, та надсилає його для розгляду до суду.

Вид  суспільно корисних робіт визначає орган місцевого самоврядування. Водночас, суспільно корисні роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами I або II групи, вагітним жінкам, жінкам старше 55 років та чоловікам старше 60 років.

Чинне законодавство містить право того із батьків, з ким за рішенням суду проживає дитина, самостійно вирішувати питання щодо тимчасового виїзду дитини за межі України з метою лікування, навчання дитини за кордоном, відпочинку – за наявності довідки, виданої органом державної виконавчої служби, про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.

Така довідка видається органом державної виконавчої служби на вимогу стягувача протягом десяти днів і дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.

Внесені зміни до ЗУ «Про виконавче провадження» передбачають також, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовані постанови про:

• тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України;
• тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;
• тимчасове обмеження боржника у праві користуваннявогнепальною мисливською, пневматичною та вихолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;
• тимчасове обмеження боржника у праві полювання.

При цьому визначається ряд застережень, коли тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано, у разі:

• якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;
• використання боржником транспортного засобу у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю;
• проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції;
• розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.

Реалізація державної політики у сфері посилення захисту дітей не обмежується лише прийняттям закону, а передбачає і ряд заходів для ефективної реалізації. 

Консультація підготовлена, фахівцями Кам’янець-Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

   (м. Кам’янець-Подільський, вул. Пушкінська, 44, тел. (03849) 5-01-59, 5-01-62)